Її називають "країна вранішнього сонця”. Так, це Японія - загадкова, унікальна і така незбагненна нам, європейцям. Вона зачаровує, вражає та дивує своєю культурою, звичаями і традиціями, але точно нікого не залишить байдужим. Як не залишила байдужою і Амелі, головну героїню книги "Токійська наречена". Вона приїздить сюди з Бельгії та мріє залишитися тут назавжди. Так сталося, що перші п’ять років свого життя Амелі провела в Японії і всім серцем її полюбила.

"Я собі подумала, що найдієвіший спосіб вивчити японську - це навчати когось французької", - так Амелі знайомиться з Рінрі, він японець, студент французької філології. Згодом їхні стосунки стають романтичними.

Разом з Рінрі Амелі подорожує Японією: вона здійснить свою давню мрію та зустріне схід сонця на верхівці священної гори Фудзі, побачить суворе Японське море та скуштує замерзлі плоди хурми в засніженому саду на острові Садо, відвідає місто Хіросіму, підніметься на славнозвісну гору Кумоторіяму…

 Рінрі хоче одружитися з Амелі. Він ідеальний: добрий, ніжний, чуйний, надзвичайно любить її. З ним вона почувається щасливо і спокійно, з ним її чекає заможне безтурботне життя.  Але чи дійсно це те, що їй потрібно? Чи може, її більше вабить та нестримна свобода, яку вона відчувала, стоячи під пронизливим вітром на верхівці Фудзі?

Амелі прагнула пізнати Японію і залишитися тут назавжди, але знайшла набагато більше - розуміння самої себе, своєї суті та істинних бажань. І хоч Рінрі не став її чоловіком, він назавжди залишився в її серці, забравши частинку її душі. “Дозволь обійняти тебе по-братерськи, як самураї". Ці слова вразили мене просто в серце. Я кинулася йому в обійми, щоб приховати сльози, які підступили до очей. Рінрі знайшов влучні слова… От що було між нами: братерські обійми самураїв. Це значно прекрасніше і шляхетніше, ніж звичайна історія кохання”...