Українська мова почала виділятися з праслав'янської мови у VI-VII століттях. Вона формувалась під впливом держав, які в ті часи існували на територіях українських земель.

Дослідники вважають, що писемна українська мова розпочинається з праць Нестора Літописця - послідовника творців слов'янської писемності Кирила та Мефодія. 

На його честь і був започаткований День української писемності та мови, що відзначається в Україні щороку 9 листопада. Традиційно, щороку в цей день всі охочі долучаються до написання Всеукраїнського радіодиктанту.

У ІІ половині ХVI століття з'являються переклади новозавітних книг розмовною українською мовою. Однією з перших таких книг є Пересопницьке Євангеліє, створене у 1556-1561 роках. Ця книга є святинею українського народу і вона також набула значення політичного символу нації - на ній присягають президенти України. Саме тому скриню з рукописним  оригіналом видання, яке нині зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім В. Вернадського, відкривають лише раз на кілька років.

Один із перших українських перекладів біблійного канонічного тексту на староукраїнську мову здійснив литовський писар Михайло Василевич та архімандрит Пересопницького монастиря Григорій. Робота над створенням книги тривала 5 років. Книга складається з 482 пергаментних аркушів, зроблених зі шкіри тварин. Вона написана на замовлення та за меценатством волинської княгині Анастасії Заславської та князів Чорторийських.

Перше репринтне видання Пересопницького Євангелія зробили у 2008 році. Його відтворили у стовідсотковій точності до оригіналу, окрім пергаменту. Бібліотеці СумДУ пощастило мати одне з таких репринтних видань. Всього було видано 1000 примірників, які розійшлися по всьому світу.

Всі охочі можуть доторкнутися до цієї книги та дізнатися, чому Пересопницьке Євангеліє є таким цінним для українців, які зберігає таємниці та навіть загадати своє нематеріальне бажання. Завітайте до Центральної бібліотеки СумДУ або замовляйте екскурсію.