Традиційно на початку жовтня оголошують лауреатів Нобелівської премії, яку щороку присуджують за видатні наукові дослідження, революційні винаходи або значний внесок у культуру чи розвиток суспільства.

Цьогоріч близько 200 лауреатів Нобелівської премії у галузях фізики, хімії, медицини, економіки, миру та літератури підписалися під розміщеним 2 березня 2022 року відкритим листом на підтримку українського народу та вільної незалежної української держави перед обличчям російської агресії. (Джерело)

До речі, серед лауреатів Нобелівської премії поки що немає українців за громадянством, проте Україна — батьківщина 7 Нобелівських лауреатів. А низка науковців, які одержали Нобелівську премію, провели певний час навчаючись або працюючи в Україні. (Джерело)

Цікаво, що цього року на Нобелівську премію з літератури був номінований відомий український письменник Сергій Жадан. Проте, лауреаткою 2022 року стала француженка Анні Ерно - за «сміливість і клінічну точність, із якими вона розкриває коріння, відчуження та колективні обмеження особистої пам’яті». 

В основі більшості творів Анні Ерно лежать автобіографічні мотиви. У своїх творах авторка зображує життя таким, як воно є, без прикрас, нічого не вигадуючи. Серед найвідоміших книжок, що в різні часи займали перші позиції в рейтингах New York Times та Washington Post —  “A frozen woman”, “I remain in darkness”, "Проста пристрасть", "Жінка" та "Місце". Українською, зокрема, можна знайти її збірник "Майдан. Жінка", виданий у "Фоліо".

А сьогодні пропонуємо невеличку підбірку книг лауреатів Нобелівської премії з літератури. Всі книги є у Бібліотеці СумДУ.

Еліс Манро “Забагато щастя”. Це десять неймовірних історій, де письменниця з притаманною їй доступністю й легкістю зобразила цілий комплекс подій та емоцій, непередбачуваних шляхів та поворотів, у яких чоловіки й жінки вживаються зі всім, що трапилось із ними в житті. А інколи й перевершують самі себе. Водночас оповідання позбавлені щонайменшої "сльозогінності", притаманної «дамській прозі», проповідництва чи повчальних висновків.
Еліс Манро — канадська письменниця, лауреатка Нобелівської премії з літератури у 2013 році. «Забагато щастя» є першою збіркою оповідань Еліс Манро, перекладеної українською.

"Чорнобильська молитва. Хроніка майбутнього" Світлана Алексієвич. Художньо-документальний роман білоруської письменниці Світлани Алексієвич, Нобелівської лауреатки 2015 року, говорить голосами "маленьких людей" про катастрофу, що зруйнувала мільйони життів, перевернула світогляд цілого покоління, а заразом відхилила залізну завісу й підважила непорушну, здавалося, конструкцію радянської держави. Роман створено на основі розлогих інтерв'ю з очевидцями та потерпілими від Чорнобильської трагедії: ліквідаторами та їхніми близькими, вимушеними переселенцями з уражених радіацією регіонів та самоселами "зони", посадовцями, від рішень яких залежали долі десятків тисяч людей, та дітьми, котрі знали, що народилися вже приреченими.

Герта Мюллер “Гойдалка дихання”. Книга німецької письменниці з румунським корінням, яка отримала Нобелівську премію з літератури 2009 року. Одна з головних тем її творів — повоєнна доля німецької меншини Румунії. Цій темі присвячений і роман «Гойдалка дихання», перекладений українською мовою. На початку 1945-го Леопольда Ауберга, як і багатьох румунських німців, вивезли на примусові роботи в Україну. Що чекало їх у майбутньому — ніхто й уявити собі не міг. Леопольд тоді добре запам’ятав прощальні слова своєї бабусі: «Я знаю, ти повернешся». Ці слова супроводжували його усі жахливі роки у таборі, вони протидіяли «янголу голоду», що завжди кружляв довкола, і тримали хлопця у житті. Він повернувся додому, та це було повернення в інший світ, не в той, що він пам’ятав і де йому вже не було місця.

Ольга Токарчук “Бігуни”. Роман польської письменниці, психолога за освітою та лауреатки Нобелівської премії у 2018 році — це переплетення кількох історій, об’єднаних загальним мотивом мандрів, поспіху, гонки. Це історія чоловіка, у якого під час зупинки у Хорватії зникла дружина; вченого, що виявляє дивне захоплення неживими тілами. Однак це не збірка окремих оповідань, це типовий для Ольги Токарчук роман про сучасних кочівників, якими є усі ми.