Щороку 24 травня ми вшановуємо пам’ять святих Кирила і Мефодія, а також відзначаємо День слов’янської писемності та культури.

Абетка, якою ми сьогодні користуємось, пов'язана з іменами візантійських проповідників християнства та просвітителів Кирила та Мефодія.

Цікаво, що Кирило та Мефодій не мали за мету створити слов’янську абетку. Вони прагнули перекласти Біблію на мову, зрозумілу слов’янам. А абетка була лиш для засобом для цього. Кирило і Мефодій взяли за основу грецький алфавіт і адаптували його, враховуючи фонетичний лад слов’янської мови. Брати створили дві абетки - глаголицю і кирилицю. Першою була глаголиця, а на її основі з’явилася Кирилиця, названа на честь одного з братів. Створення абетки дало потужний поштовх для розвитку слов’янської культури і поширення християнства. Абетки української, білоруської, російської, болгарської, македонської, сербської, чорногорської мов створені на основі кирилиці.

Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє (1057 р.) У музеї книги і друкарства України (м. Київ) зберігається унікальне факсимільне видання. До наших днів збереглося багато матеріалів для дослідження, а саме рукописні кириличні книги і стародруки. Вони є у фондах Національної бібліотеки України  ім. В.І. Вернадського та  Інституту рукопису.

Пощастило і нам, Бібліотеці Сумського державного університету, мати у своїй книжковій колекції копію рукописної пам`ятки  української культури та мистецтва середини XVI століття – Пересопницьке Євангеліє! Це перше з відомих перекладів священного тексту Євангелія староукраїнською мовою, яке було здійснено з метою відстоювання власної культури, релігії, мови українського народу. Унікальне факсимільне видання Пересопниці доступне усім охочим і небайдужим, вона зберігається в постійній експозиції в Центральній бібліотеці СумДУ.

Більше про історію нашої землі, слов`янської культури, мови, виникнення писемності у виданнях:

«Повість про велике розселення слов`ян» передасть сучасний погляд авторів на складний і трагічний період європейської історії IV – VIII ст. У центрі уваги – велике розселення слов`янских народів і країн. Книга містить науково-популярні нариси, літературні тексти із літописів та хронік, гарно ілюстрована, відтворено картини давно минулих літ. Розрахована на широке коло читачів.

Ще одна книга серії «Невідома Україна», автор Анатолій Горовий «Перший іконописець Київської Русі – Аліпій» розповість про відому постать людини, першого іконописця, маляра русича Аліпія, який заклав своєю творчістю цілий пласт української культури. Без нього, ми напевне і не знали б про Андрія Рубльова, Івана Їжакевича, Михайла Бойчука та інших художників.

Кагамлик Світлана. «Світло духовності і культури». З історії Києво-Печерської Лаври XVII – XVIII ст. Це книга серії «Невідома Україна» знайомить нас з найбільшою українською святинею, пам`яткою давньої архітектури і мистецтва – Києво-Печерською Лаврою.

Великий тлумачний словник української мови, упорядник Т.В. Ковальова налічує близько сорока тисяч слів і словосполучень, завжди допоможе розтлумачити незрозуміле, будь то слово-термін, або релігійне поняття чи архаїзм (застаріле слово), різноманітні діалекти, а також нові слова. Мати такий словник під рукою велике щастя.

Що таке Київська Русь? Чи і снувала насправді держава під такою назвою? Слов`яни і хозари, перші київські князі, хрещення Русі, витоки слов`яно-руської культури. Книга "Київська Русь" рекомендована усім, хто цікавиться історією.