… Жив-був народ над Прип’яттю – і зник.
В Рудому лісі виросли поганки,
і ходить Смерть, єдиний тут грибник.
Ліна Костенко.
26 квітня 1986 року на Чорнобильській атомній електростанції стався вибух, який спричинив соціально-екологічну катастрофу глобальних масштабів. 50 мільйонів кюрі – такий загальний викид радіоактивних матеріалів. Потужний витік радіації «пофарбував» ліс поблизу Чорнобильської АЕС в яскраво-рудий колір. Мільйони гектарів забруднених радіацією земель, лісів та водойм, втрата здоров’я сотень тисяч людей, чисельні людські жертви та зруйновані долі.
Чорнобильська Зона відчуження стала образом у сюжетах віршів, поем, романів. Про Чорнобиль знято багато документальних та художніх фільмів. У 2019 році вийшов мінісеріал «Чорнобиль», який детально відтворив події найстрашнішої техногенної катастрофи та був високо оцінений критиками усього світу.
Ми з гордістю та шаною згадуємо подвиг героїв − ліквідаторів аварії на ЧАЕС, які ризикуючи своїм життям, рятували світ.
Пропонуємо цікаву підбірку про Чорнобильську катастрофу в літературі та у кінематографі:
Фільми:
Книги:
Скільки б часу не пройшло, Чорнобиль продовжує стукати в наші серця, пронизувати душі гіркотою полинною. Автори книги «Біль і тривоги Чорнобиля», що були безпосередніми свідками та учасниками ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, діляться своїми спогадами про тривожні для України й усього світу дні весни й літа 1986-го, розмірковують над долями чорнобильців, розглядають і прогнозують розвиток ситуації навколо ЧАЕС. Книжка не залишить нікого байдужим, під час читання складається враження, що ти на власні очі бачиш весь біль та хаос, який тоді висів у повітрі.
У збірнику «Чорнобиль. Зона відчуження» розглянуто результати багаторічних досліджень наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Розкрито причини значного підвищення захворюваності населення України після аварії та внаслідок тривалого впливу малих доз радіації. Закриття ЧАЕС психологічно послаблює увагу до проблем загалом, саме тому головна мета цієї книги – привернути увагу світової громадськості до сьогоденних проблем Чорнобильської зони відчуження.
Внесок українських учених у приборканні «мирного атома» Чорнобиля був не тільки вагомим, але у багатьох випадках – вирішальним. Книга «Чорнобиль. 1986 - 1987 рр. Участь установ НАН України у подоланні наслідків катастрофи» містить матеріали та відповідні документи та ілюстрації 29 установ академії, які виконували роботи, пов’язані з ЛНА на ЧАЕС. Розглянуто як започатковувалися і формувалися нові наукові напрями, що були актуалізовані аварією на ЧАЕС. До книги включено також матеріали ЗМІ, що містять оцінку роботи академічних установ у Чорнобильській зоні.
Пропонований фотоальбом «Під полиновою зорею» дає наочне уявлення про духовне життя та високі творчі потенціали мешканців Полісся, неповторність краєвидів, радощі й болі, тихий відблиск надвечірньої зорі й трагічний спалах четвертого реактора АЕС, який практично розітнув духовний світ цього прадавнього краю на до і після Чорнобильського лиха.
Припинення антропогенної діяльності на відчужених територіях привело до розвитку автореабілітаційних процесів, які полягають у відновленні притаманних Українському Поліссю болотних ландшафтів, тваринного і рослинного світу. У книзі «Автореабілітаційні процеси в екосистемах чорнобильської зони відчуження» висвітлено результати радіобіологічних, радіогеохімічних, ландшафтно-геохімічних, гідрологічних, гідрогеологічних досліджень на території чорнобильської зони. Наведено карти сучасного стану екосистем зони відчуження і зони безумовного відселення та прогноз розвитку автореабілітаційних процесів.
У книзі «Фауна хребетних тварин Чорнобильської зони відчуження» наведено дані про загальний стан фауни хребетних тварин на українській частині Чорнобильської зони наприкінці XX — початку XXI століть. Складено повний список видів хребетних тварин, що мешкають або можуть бути на території Зони відчуження. Зроблено висновок, що за розмірами території (2500 км2) і багатством тваринних комплексів, Чорнобильська зона тією чи іншою мірою має бути віднесена до однієї із категорій об’єктів природно-заповідного фонду України та включена у Всеєвропейську екологічну мережу.
В межах забрудненої території виникає загроза життю людини. Радіаційне забруднення призводить до формування біопатогенної зони, в межах якої організми відчувають стресовий вплив довкілля. У монографії «Соціально-економічні наслідки Чорнобильської катастрофи: адаптація, проблеми» висвітлені процеси, які потребують впровадження системи ефективного радіаційного контролю, здійснення комплексу заходів адаптивного характеру.