Козацтво – феноменальне і досить цікаве «явище» в українській і світовій історії. Це не тільки гримуча суміш войовничості й волелюбності, яка звитяжно боролася із загарбницькою політикою сусідніх держав, охороняючи рідну мову, культуру, духовність, етнічну територію, а і невичерпне джерело української еліти, яка плекала українську націю. Їх мужність, сила та розум часом оповиті містикою. То можливо запорожці не такі вже й звичайні?
Вже котрий рік бібліотечний фонд поповнюється книгами колишнього офіцера ЗСУ, засновника та першого директора відомої в Україні авторської школи (Адамівська школа козацько-лицарського виховання (Адамівська Січ) на півдні Одещини, кращого освітянина України - 2016, 2018 років, дослідника історіографії сучасного козацтва і козацької педагогіки Валерія Яковича Тимофєєва. Ми щиро вдячні автору за подаровані книги, бо впевнені – вони обов’язково знайдуть свого читача і стануть важливою частинкою у благородній справі національно-патріотичного виховання.
Пропонуємо поринути разом з автором в захоплюючий світ законів військового ордена.
Книга «Виховання козака-лицаря» відкриває Школу-Січ – громадський навчальновиховний заклад нового типу, покликаний дати учням додаткову козацьколицарську освіту, забезпечити їх надійний духовний зв’язок з предками, розвинути стосунки з сучасниками і зорієнтувати на інтереси нащадків, бо творче відродження в житті ідей і засобів козацької педагогіки має забезпечити виховання фізично здорових, морально чистих і по-лицарські мужніх та сильних духом громадян незалежної України.
«Час виховувати лицарів» розповідає про необхідність відродження козацьких традицій, яка є надзвичайно потрібною і важливою справою. Січ - школа національно-патріотичного виховання на засадах козацького лицарства. Постане сучасне українське лицарство – духовно постане Україна і сьогодні нам належить продовжити велику місію козацтва. Козаки знову мають стати захисниками честі й гідності України, її традицій, її культури. Історія вчить, що ефективне те, що утверджує своє. А своє у нас – козацтво – спосіб життя вільної людини, яка із зброєю в руках захищала Богом дані їй вольності й права, зокрема право на свободу.
Таємницю становлення молодого воїна розкриває книга «Джура. Виховання козака-лицаря». Новоприйняті й молоді козаки на Запорозькій Січі в 16–17 ст. виконували функції зброєносців, слуг козацької старшини. Вони не вважалися повноправними козаками-товаришами, зокрема, не мали права на участь у козацьких радах. Лише після кількох років перебування на Січі та набуття відповідного військового досвіду вони могли стати повноправними козаками (товаришами).
Книга «Завдання козацького руху» про ідеали козацтва, які не мають строку давності, бо це ідеали порядності, відданості й патріотизму. Сучасний загальнодержавний сплеск цікавості до історії козацтва й зокрема уваги до його проблем пояснюється просто: йде формування національної еліти, яка спирається в своїй діяльності на національний – козацький! – досвід державотворення.