Дайджест з екології

 

 

Україна та світ | Екодайджест | Січень-Лютий 2024

  

АНАЛІЗ ЗАКОНОПРОЄКТІВ

 У зв'язку з нагальною необхідністю вирішення екологічних проблем та виконанням євроінтеграційних зобовʼязань у 2024 році в Україні мають ухвалити ключові законопроєкти щодо захисту клімату та навколишнього середовища. У матеріалі подано огляд трьох основних.

 

ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ

Українські вчені підраховують серйозні екологічні наслідки катастрофи на Каховській греблі. У науковому журналі «Science» опубліковано статтю «Laid to Waste» наукового журналіста Ричарда Стоуна, присвячену дослідженням українських науковців про серйозні екологічні наслідки катастрофи на Каховській греблі. Мова статті: англійська.

Для того, щоб у майбутньому отримати компенсацію за збитки довкіллю внаслідок російської агресії та відновити території,  потрібна обґрунтована оцінка втрат. Критично важливо, щоб методики оцінювання були визнані в Україні й за кордоном, враховували особливості впливів, спричинених війною, а результати цих оцінювань можна було швидко застосувати на практиці. Над створенням методик оцінки збитків довкіллю працюють вчені Інституту географії НАН України, Інституту ботаніки ім. Холодного НАН України, Українського гідрометеорологічного інституту НАН України та ДСНС України. Детальніше про суть і завдання проєкту розповідає керівниця проєкту Євгенія Маруняк.

Керівник громадської організації "Зелений лист", хімік та біолог Владислав Балінський розповів про наслідки для довкілля від розриву фосфорних снарядів та ракет, та пояснив, як вони пов’язані з барвистими заходами сонця.
 

ВОДНІ РЕСУРСИ

Чим небезпечні нітрати у питній воді. Наявність нітратів у воді є поширеним явищем, однак за певної концентрації вони стають дуже небезпечними як для довкілля, так і для здоров’я людей, відтак існують граничні значення щодо їхнього вмісту.

Стаття «Towards models complexity in water usage andtreatment optimisation problems» розглядає питання рециркуляції води в переробній промисловості, серед іншого, проблеми складності математичних моделей у структурній оптимізації на основі «процесної інтеграції» сталого водокористування та очисних мереж. Природа вирішення проблем структурної оптимізації вимагає ітераційного запиту окремих моделей процесів, які включені як цільові функції та обмеження в модель оптимізації, протягом усього процесу пошуку рішення, тому метою статті було дослідити складність згаданих моделей.

 Водні ресурси Землі зменшуються внаслідок потепління на кожен додатковий градус. За останні 40 років внаслідок кліматичної кризи сніговий покрив у більшості частин Північної півкулі значно скоротився, це веде до тенденції зменшення водних ресурсів та несе небезпеку для мільйонів людей.

 

ЗАБРУДНЕННЯ ГРУНТІВ

 На думку заступниці директора з експертної діяльності Української лабораторії якості та безпеки продукції АПК Національного університету біоресурсів та природокористування України Оксани Самкової, українським ученим доведеться провести колосальну роботу з оцінювання наслідків російської агресії для ґрунтів та з оцінювання  безпечності територій як для сільськогосподарської діяльності, так і взагалі проживання на них.

 

ВІДЕОКУРС

 «Екопогляд»: супутникові дані у дослідженні природи. Відеокурс з основ дистанційного зондування Землі від лабораторії «ГІС та ДЗЗ». Це 5 навчальних модулів, які знайомлять зі сферою ДЗЗ, демонструють, як працювати з даними супутникового моніторингу та досліджувати різні екологічні ситуації через спеціальні програми.

 

ЗМІНА КЛІМАТУ

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Виявлення та відстеження стратегій пом’якшення наслідків зміни клімату: оцінка на основі кластерів» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР». У даній роботі визначаються різні типи стратегій пом’якшення наслідків зміни клімату, ухвалені країнами за останні два десятиліття, та оцінюється можливий синергетичний ефект від їхньої реалізації. В аналізі використовується політичний репозиторій Рамкової програми ОЕСР з вимірювання кліматичних дій і політики. Це найбільш повна і гармонізована на сьогодні база даних щодо політики пом’якшення наслідків зміни клімату, що охоплює понад 120 політичних інструментів і 50 країн за період 2000-2020 років. Мова документа: англійська.

Хоча наслідки зміни клімату впливають на всіх нас, ступінь їхнього впливу на окремих людей і громади є дуже неоднаковою. Climate Inequality Report 2023, опублікований World Inequality Lab, проливає чітке світло на цю невідповідність, розкриваючи глибокі способи, якими зміна клімату посилює існуючу соціальну та економічну нерівність. Мова документа: англійська.

 

ДУМКИ НАУКОВЦІВ

За оцінками експертів, тільки за дванадцять місяців війни викиди парникових газів склали 120 млн тонн CO2 екв. Про те, як геополітичний порядок денний впливає на регіональні та глобальні зміни клімату, які наслідки для навколишнього середовища України мають бойові дії, а також, коли в нашій країні з’являться кліматично нейтральні та розумні міста в інтерв’ю програмі «Про науку. Компетентно» розповіла учена-кліматолог Світлана Бойченко.

Про ймовірність кліматичного апокаліпсиса через підвищення температури на планеті, наслідки для України від танення льодовиків та підняття рівня світового океану, явище "кліматичних біженців" та загрози для клімату, які несе війна, в інтерв'ю РБК-Україна розповіла завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України Віра Балабух.

Кліматична нерівність: суворі реалії та шлях до справедливих рішень. Очільниця лабораторії прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту Світлана Краковська про проблеми клімату, війну та приклад, який Україна показує світу.

 «Останні 150 років людство живе за сценарієм глобального потепління. Очікується, що до кінця цього століття середня температура на планеті підніметься на півтора-два з половиною градуси», — про наслідки російської агресії для довкілля і людства, принаймні — для його української частини — йшлося у доповіді провідної наукової співробітниці відділу геомагнетизму Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України Світлани Бойченко, яку вона зробила на Президії НАН України.

 

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

Tracking an Invisible Climate Menace From 360 Miles Above. There’s a new eye in the sky that’s designed to detect emissions of methane, an invisible yet potent gas that is dangerously heating the world. MethaneSAT will sweep the globe using a high-resolution infrared sensor to detect and track methane leaks from oil and gas sites worldwide. 

Людству терміново потрібні нові способи подолання глобального потепління, оскільки поточні зусилля результату не приносять, а сонячна геоінженерія викликає занадто багато спротиву. Як відомо, парниковий ефект спричиняють не лише такі гази, як метан і вуглець, а й водяна пара. Вона утворює подібний до губки бар'єр, який не дає теплу, що випромінюється Землею, виходити в космос. Зараз американські вчені досліджують можливість зневоднення цього шару атмосфери, щоб таким чином охолодити нашу планету.

  

НОВИНИ БІБЛІОТЕКИ

Триває доступ до ресурсу ASTM Compass, однієї з найповніших бібліотек технічної інформації, що включає понад 12 000 стандартів та більше 1 500 книг і 47 000 статей і документів з різних галузей знань, зокрема з екології. Умови доступу до ресурсу: з локальної мережі університету.

Продовжено доступ до міжнародних електронних ресурсів наукової інформації - баз даних компанії Clarivate – Web of Science; компанії Elsevier – Scopus, SciVal, ScienceDirect, Funding Institutional, Elsevier Health, Researcher Academy, Mendeley; а також до повнотекстових електронних ресурсів на порталі Research4Life. Доступ до найважливіших джерел інформації сприяє інтеграції дослідницької інфраструктури університету в світовий науковий простір.

 

 

Чи була корисною для Вас інформація?